Як зберігти психічне здоров`я під час карантину?

• Включити здоровий глузд та зрозуміти головне: коронавірусна інфекція - це не найстрашніша інфекція у світі.

• Треба усвідомити, що існують речі, на які ми не маємо можливості впливати.

• Зменшіть до мінімуму перегляд новин.

• Захищайте себе, та підтримуйте інших. 

• Скористайтеся нагодою та переключиться на щось приємне для себе.

​

ДІТИ НА КАРАНТИНІ

 

Чи не вперше людство переживає дуже непростий період, і помилково вважати, що діти нічого не помічають. Вони на це реагують, навіть якщо просто віддзеркалюють поведінку батьків.

Як говорити з дітьми про коронавірус?

Психологи радять говорити з дитиною про коронавірус тільки в тому випадку, якщо вона сама запитує. Для маленьких дітей хвороба є абстрактним поняттям, а необхідність ізоляції засмучує їх найбільше. Тому придумайте веселий спосіб навчити дитину правильних звичок (граючись). Скажіть їй: «Навколо віруси, тому нам потрібно бути обережними. Нам потрібно вимити руки, а потім я розповім тобі, як ми ще зможемо перехитрити віруси».

Власний приклад

Насамперед батькам варто звернути увагу на своє ставлення до карантину та епідемії. Батьківська поведінка має транслювати спокій і впевненість, тоді у дитини буде розуміння того, що все буде добре. Насамперед, зосередьтеся на тому, що ви реально можете зробити для вирішення проблеми і продовжуйте діяти в даному напрямку (це надасть відчуття спокою).

Розпорядок дня

Розпорядок дня – це те, що дає дитині почуття безпеки. Тому чищення зубів, зарядка, прогулянка (якщо це можливо), денний сон та інші звичні для дитини ритуали повинні бути щодня. Дуже важливми є спільні прийоми їжі.

Розпорядок потрібен, щоб дитина мала певні межі, в яких вона буде більш організованою. Так і батьки встигатимуть більше, і малеча отримуватиме достатньо уваги.

Заняття, спрямовані на розвиток дитини

Їх краще планувати на першу половину дня. Важливо пам’ятати, що змушувати дитину не потрібно: лише йти за її інтересами та враховувати вікові можливості. Не варто складати список занять і виконувати їх по черзі. Для дітей цінно, коли батьки граються з ними на одному рівні: наприклад, сідають разом на килим і роблять щось спільне. Удома можна гратися з кінетичним піском, пластиліном, робити аплікації тощо. Проте, на час карантину потрібно знайти і підготувати нові варіанти для ігор з дітьми: малеча не може робити одне й те саме щодня. Для ігор та розваг не використовуйте часто гаджети. Краще спробуйте з дітьми вивчити кілька вправ кінезіологічної зарядки, вони розвивають взаємодію між півкулями мозку.

Спільні турботи

Час, який зараз батьки проводять разом із малечею, можна використовувати для спільних приготувань їжі, занять йогою чи танцями, наведення порядку вдома. Дітей варто залучати до домашніх справ: вони за прикладом батьків вчаться багатьох речей.

Здорове харчування

На час карантину варто стежити за кількістю солодкого, яке вживають діти. Солодощі збуджують дитину: їй важче заснути, складніше сконцентруватись на чомусь.

Карантин як нові можливості

Не варто сприймати  карантин як те, що ускладнює життя. Використовуйте його для того, щоб провести більше часу з дітьми: вони справді дуже потребують вашої уваги. І навіть разом розкласти речі після прання – це вже чудова спільна активність.

​

 

АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ ДО ДИТЯЧОГО САДКА В ЗАПИТАННЯХ І ВІДПОВІДЯХ

 

У якому віці краще розпочинати навчання дитини в дошкільному навчальному закладі?

     

До кожної дитини потрібен індивідуальний підхід, тому однозначно відповісти на це запитання складно. Якщо дитина самостійна, розвивається відповідно до віку, то її можна сміливо довіряти вихователям уже на третьому році життя. Хворобливим та менш самостійним дітям ліпше бути вдома з батьками до трьох років.

      Враховуйте, що діти третього року життя легше адаптуються до умов дошкільного закладу, ніж 4-5-річні діти.

 

Чому дитина вранці не хоче йти до дитсадка, а ввечері – додому?

​

      Усі батьки мріють про те, щоб дитина вранці залюбки і з гарним настроєм бігла в дитсадок, а ввечері, побачивши маму або тата, збирала іграшки, прощалася з дітьми, вихователями і спокійно поверталася додому. Але, на жаль, так буває не завжди.

      Легко і без сліз дитина вранці прощається з мамою/татом лише тоді, коли вже цілком адаптувалася до дитячого садка – коли образ батьків уже міцно закріпився в дитячій свідомості.

      А от іти додому дитина здебільшого не хоче тоді, коли бере участь у цікавій грі або саме зайнята іншим видом діяльності. Якщо так трапляється часто, укладіть з дитиною угоду: ви приходите по неї ввечері і дозволяєте їй погратися ще 10 хвилин, щоб вона завершила усі справи, попрощалася з друзями й вихователем. Це буде чесно щодо дитини, адже навіть дорослим складно миттю відірватися від цікавого заняття. Або ж заплануйте разом якусь цікаву справу після дитячого садка.

 

Чи можна полегшити період адаптації дитини до нових умов? Як це зробити?

​

      Можна й потрібно. Ось кілька рекомендацій, як це зробити.

• Намагайтеся якомога раніше тренувати систему адаптаційних механізмів дитини – привчати до умов і ситуацій, у яких їй потрібно змінювати свою поведінку.

• У жодному разі не обговорюйте в присутності дитини проблеми, пов’язані з дитячим садком. Не показуйте дитині, що ви хвилюєтеся, боїтеся або в чомусь не впевнені.

• Довідайтеся про всі режимні моменти в дитячому садку та введіть їх у режим дня дитини заздалегідь. У вихідні намагайтеся дотримуватись такого самого режиму.

• Якомога раніше познайомте дитину з вихователем та дітьми групи, куди вона незабаром прийде.

• Завчасно формуйте позитивне ставлення дитини до відвідування дитячого садка. Розповідайте веселі історії із життя знайомих вам дітей, які ходили до дитячого садка, діліться своїм досвідом.

• У перший тиждень відвідування дитячого садка залишайте там дитину на дві-три години.

• Розкажіть дитині, що вона завжди може звернутися за допомогою до вихователя, ім’я та по батькові вихователя постійно згадуйте під час розмов про дитячий садок. Його образ має бути позитивним у свідомості дитини.

• Готуйте дитину до тимчасової розлуки з вами і давайте зрозуміти, що це неминуче, оскільки вона вже доросла. І найголовніше – постійно пояснюйте дитині, що вона для вас, як і раніше, найдорожча і найулюбленіша.

​

Як подолати переживання батьків в адаптаційний період?

​

       Насамперед усвідомте, що  всі батьки дошкільників через це проходять. У жодному разі не картайте себе за те, що ви робите щось погане, залишаючи дитину в дошкільному закладі. Будьте впевнені в тому, що малюк звикне до садка, що в нього з’являться там нові друзі.

      Контролюйте свої емоції. Дитина відчуває ваші страхи й переймає їх. Якщо ви будете впевнені в тому, що все робите правильно, то й дитина буде спокійна.

      Не тримайте в собі тривоги й переживання. Обговорюйте їх із чоловіком, батьками, подругами, мамами інших дітей із групи, яку відвідує ваша дитина, педагогами чи психологом дошкільного закладу.

      Будьте впевнені й послідовні у своєму рішенні. І не бійтеся аргументувати його дитині.