top of page
Цей сайт було створено за допомогою конструктора сайтів
.com
. Створіть власний сайт.Розпочати

Аналітичний звіт практичного психолога ЗДО (ясел-садка) «Журавлик» за результатами дослідження адаптації дітей раннього та молодшого дошкільного віку до умов ЗДО у 2023-2024 н. р.

      Впродовж вересня – жовтня 2023 року з новоприбулими дітьми проводилась індивідуальна та групова профілактична робота з метою полегшення перебігу адаптаційного періоду та швидшого входження дитини до колективу ровесників.

      Робота проводилась з дітьми третього року життя (групи «Калинка», «Маргаритка») та з дітьми четвертого року життя (групи «Мальва», «Первоцвіт»), а також вихователями цих груп. Загальна кількість респондентів склала 44 особи: з них – 20 - (45%) дівчаток та 24 - (55%) хлопчики.

       Під час роботи з дітьми зверталася увага на їх емоційний стан, сон, апетит, розвиток комунікативних та  ігрових навичок, а також навичок самообслуговування.

      Аналізуючи спостереження в період адаптаційного процесу та підсумовуючи проведену роботу, можна зробити певні висновки: процес адаптації проходить значно легше в тих дітей, котрі мають добре сформовані певні навички предметно-ігрової діяльності, навички самообслуговування, комунікативні навички середнього рівня, а також отримують від батьків позитивне настановлення на відвідування дитячого садка. І, безумовно, допомагає сталий позитивний виховний вплив сім'ї.

      Таких діток є 17 – 39 %.

      Діти, в яких не сформовані відповідно до віку комунікативні, ігрові навички, навички самообслуговування, які часто хворіють адаптуються значно важче і болісніше. Після перерви у відвідуванні дитячого садка у малюка починається повторна негативна реакція на нові умови, що вимагає значного напруження всіх сил організму. Ці діти відчувають емоційний дискомфорт, безпорадність, тривогу.

      Таких діток є 9 – 20 %.

      Глибокий сон і хороший апетит – показники благополучного перебігу адаптаційного періоду.

      Таких діток є 26 – 59 %.

      Ігрова діяльність адаптованих дітей характеризується тим, що:

  • Закріплюються символічні дії з предметами;

  • В іграх діти імітують дії дорослих, що є базою для розвитку і виникнення сюжетно-рольових ігор.

      Таких діток є 14– 32%.

      Комунікативна діяльність новачків оцінюється в двох напрямках: характер спілкування з дорослими і характер спілкування з однолітками. Позитивне ставлення до цих видів комунікації та активність дітей у спілкуванні відображається у 24 дітей –  55%.

      Рівень адаптації 14% дітей (6 малюків) не піддавався моніторингу через низький рівень відвідування ними ЗДО.

      Отже, на кінець адаптаційного періоду та проведеної роботи можемо підсумувати, що з 44 новоприбулих дітей, які відвідують  групи молодшого дошкільного віку (третього та четвертого років життя):

17 дітей (39%) мають високий рівень адаптації;

2 дітей (4,5%) адаптовані минулого навчального року (другорічки);

18 дітей (41%) мають середній рівень адаптації;

3 дітей (7%)  мають низький рівень адаптації;

6 дітей (14%) -  рідко відвідували ЗДО і тому їх рівень адаптації не піддавався моніторингу.

Аналітичний звіт практичного психолога ЗДО (ясел-садка) «Журавлик» за результатами дослідження адаптації дітей раннього та молодшого дошкільного віку до умов ЗДО у 2022-2023 н. р.

      Впродовж вересня – жовтня 2022 року з новоприбулими дітьми проводилась індивідуальна та групова розвивальна робота з метою полегшення перебігу адаптаційного періоду та швидшого входження дитини до колективу ровесників.

      Робота проводилась з дітьми третього року життя (групи «Калинка», «Маргаритка») та з дітьми четвертого року життя (групи «Волошка», «Ромашка»), а також вихователями цих груп. Загальна кількість респондентів склала 68 осіб: з них – 38 - (56%) дівчаток та 30 - (44%) хлопчики.

       Під час роботи з дітьми зверталася увага на емоційний стан, сон, апетит, розвиток комунікативних,  ігрових навичок та навичок самообслуговування.

      Аналізуючи спостереження в період адаптаційного процесу та підсумовуючи проведену роботу, можна зробити певні висновки: процес адаптації проходить значно легше в тих дітей, котрі мають добре сформовані певні навички предметно-ігрової діяльності, навички самообслуговування, комунікативні навички середнього рівня, а також отримують від батьків позитивне настановлення на відвідування дитячого садка. І, безумовно, допомагає сталий позитивний виховний вплив сім'ї.

      Таких діток є 29 – 43 %.

      Діти, в яких не сформовані відповідно до віку комунікативні, ігрові навички, навички самообслуговування, які часто хворіють адаптуються значно важче і болісніше. Після перерви у відвідуванні дитячого садка у малюка починається повторна негативна реакція на нові умови, що вимагає значного напруження всіх сил організму. Ці діти відчувають емоційний дискомфорт, безпорадність, тривогу.

      Таких діток є 7 – 10 %.

      Глибокий сон і хороший апетит – показники благополучного перебігу адаптаційного періоду.

      Таких діток є 26 – 38 %.

      Ігрова діяльність адаптованих дітей характеризується тим, що:

  • Закріплюються символічні дії з предметами;

  • В іграх діти імітують дії дорослих, що є базою для розвитку і виникнення сюжетно-рольових ігор.

      Таких діток є 31 – 46 %.

      Комунікативна діяльність новачків оцінюється в двох напрямках: характер спілкування з дорослими і характер спілкування з однолітками. Позитивне ставлення до цих видів комунікації та активність дітей у спілкуванні відображається у 20 дітей – 29 %.

      Рівень адаптації 16% дітей (11 малюків) не піддавався моніторингу через низький рівень відвідування ними ЗДО.

      Отже, на кінець адаптаційного періоду та проведеної роботи можемо підсумувати, що з 68 дітей, які відвідують новоприбулі групи:

26 дітей (38%) мають високий рівень адаптації;

23 дітей (34%) мають середній рівень адаптації;

5 дітей (7%) мають низький рівень адаптації.

11 дітей (16%) рідко відвідували ЗДО.

3 дітей (5%) -  діти з ООП.

Аналітичний звіт практичного психолога ЗДО (ясел-садка) «Журавлик» за результатами дослідження адаптації дітей раннього та молодшого дошкільного віку до умов ЗДО у 2021-2022 н. р.

          Впродовж вересня – жовтня 2021 року з новоприбулими дітьми проводилась індивідуальна та групова розвивальна робота з метою полегшення перебігу адаптаційного періоду та швидшого входження дитини до колективу ровесників.

          Робота проводилась з дітьми третього року життя (групи «Калинка», «Маргаритка») та з дітьми четвертого року життя (група «Незабудка»), а також вихователями цих груп. Загальна кількість респондентів склала 74 особи: з них – 35 – (47%) дівчаток та 39 – (53%) хлопчиків.

          Під час роботи з дітьми зверталася увага на їх емоційний стан, сон, апетит, розвиток комунікативних та ігрових навичок, а також навичок самообслуговування.

          Аналізуючи спостереження в період адаптаційного процесу та підсумовуючи проведену роботу, можна зробити певні висновки: процес адаптації проходить значно легше в тих дітей, котрі мають добре сформовані певні навички предметно-ігрової діяльності, навички самообслуговування, комунікативні навички середнього рівня, а також отримують від батьків позитивне настановлення на відвідування дитячого садка. І, безумовно, допомагає сталий позитивний виховний вплив сім’ї.

          Таких діток є 26 – 35%

          Діти, в яких не сформовані відповідно до віку комунікативні, ігрові навички та навички самообслуговування, які часто хворіють, адаптуються значно важче і болісніше. Після перерви у відвідуванні дитячого садка у малюка починається повторна негативна реакція на нові умови, що вимагає значного напруження всіх сил організму. Ці діти відчувають емоційний дискомфорт, безпорадність, тривогу.

          Таких діток є 8 – 11%

          Глибокий сон і хороший апетит – показники благополучного перебігу адаптаційного періоду.

          Таких діток є 39 – 53%

          Ігрова діяльність адаптованих дітей характеризується тим, що:

  • закріплюються символічні дії з предметами;

  • в іграх діти імітують дії дорослих, що є базою для виникнення і розвитку сюжетно-рольових ігор.

Таких діток є 23 – 31%

​

Комунікативна діяльність новачків оцінюється в двох напрямках: характер спілкування з дорослими і характер спілкування з ровесниками. Позитивне ставлення до цих видів комунікації та активність дітей у спілкуванні відображається 33 дітей – 45%.

Рівень адаптації 12% дітей (9 малюків) не піддавався моніторингу через низький рівень відвідування ними ЗДО.

 

Отже, на кінець адаптаційного періоду та проведеної роботи можемо підсумувати, що з 74 дітей, які відвідують новоприбулі групи:

23 дітей (31%) мають високий рівень адаптації;

3 дітей (4%) адаптовані минулого навчального року (другорічки);

31 дитина (42%) має середній рівень адаптації;

8 дітей (11%) мають низький рівень адаптації;

9 дітей (12%) рідко відвідували ЗДО.

Підсумки результативності  якості освітнього процесу

в групах старшого дошкільного віку

закладу дошкільної освіти (ясел-садка) «Журавлик»

за 2020- 2021 навчальний рік

 

 

Інформує практичнй психолог

​

В 2021 році 75 дітей-випускників ЗДО (ясел-садка) «Журавлик» (45 хлопчиків та 30 дівчаток)  ідуть до школи.

Результати вивчення самооцінки у старших дошкільників свідчать про те, що :  

      адекватну самооцінку мають     --    59 %  дітей ;

      завищену    --   41 %  дітей ;

      занижену    --    0 %  дітей.

 Позитивним є той факт, що дошкільників, які б потребували особливої уваги через занижену самооцінку цього року немає.

          У травні місяці проведено зріз готовності дітей до навчання в школі.

З отриманих результатів можна зробити висновок, що ключові позиції займають соціальна (31%) та навчальна (28%) мотивації дошкільників до навчання в школі. Наступними  у рейтинговій позиції стали показники  мотивації отримання балу (17%) та позиційного мотиву (13%), які вказують на прагнення 30% дошкільників до лідерства та  отримання нового соціального статусу, але одночасно є зовнішніми мотивами. Стабільно невисокими залишаються показники зовнішньої (8%) та ігрової (3%) мотивації, що є достатньо бажаним результатом.

      Показники емоційно-вольової регуляції дошкільників  майже рівномірно розприділилися на значеннях високого (29%), достатнього (36%) та середнього (35%) рівнів.

      Значна частина дітей-випускників мають високий (40%) та достатній (33%) рівні готовності до навчання в школі. Середній рівень становить 24%, а низький - лише 3%.

​

Моніторинг стану фізичної підготовленості дітей старшого дошкільного віку

ЗДО (ясел-садка) «Журавлик» у 2020-2021 н.р.

​

​

Аналітичний звіт практичного психолога ДНЗ (ясел-садка) «Журавлик» за результатами дослідження

адаптації дітей раннього та молодшого дошкільного віку до умов ДНЗ у 2020-2021 н. р.

      Впродовж вересня – жовтня 2020 року з новоприбулими дітьми проводилась індивідуальна та групова розвивальна робота з метою полегшення перебігу адаптаційного періоду та швидшого входження дитини до колективу ровесників.

      Робота проводилась з дітьми третього року життя (групи «Калинка», «Маргаритка») та з дітьми четвертого року життя (група «Барвінок»). Загальна кількість респондентів склала 67 осіб: з них – 30 - (45%) дівчаток та 37 - (55%) хлопчики.

       Під час роботи з дітьми зверталася увага на емоційний стан, сон, апетит, розвиток комунікативних,  ігрових навичок та навичок самообслуговування.

      Аналізуючи спостереження в період адаптаційного процесу та підсумовуючи проведену роботу, можна зробити певні висновки: процес адаптації проходить значно легше в тих дітей, котрі мають добре сформовані певні навички предметно-ігрової діяльності, навички самообслуговування, комунікативні навички середнього рівня, а також отримують від батьків позитивне настановлення на відвідування дитячого садка. І, безумовно, допомагає сталий позитивний виховний вплив сім'ї.

      Таких дітей - 28 – 42 %.

      Діти, в яких не сформовані відповідно до віку комунікативні, ігрові навички, навички самообслуговування, які часто хворіють адаптуються значно важче і болісніше. Після перерви у відвідуванні дитячого садка у малюка починається повторна негативна реакція на нові умови, що вимагає значного напруження всіх сил організму. Ці діти відчувають емоційний дискомфорт, безпорадність, тривогу.

      Таких дітей - 4 – 6 %.

      Глибокий сон і хороший апетит – показники благополучного перебігу адаптаційного періоду.

      Таких дітей -  37 – 55 %.

      Ігрова діяльність адаптованих дітей характеризується тим, що:

  • Закріплюються символічні дії з предметами;

  • В іграх діти імітують дії дорослих, що є базою для розвитку і виникнення сюжетно-рольових ігор.

      Таких дітей - 49 – 73 %.

      Комунікативна діяльність новачків оцінюється в двох напрямках: характер спілкування з дорослими і характер спілкування з однолітками. Позитивне ставлення до цих видів комунікації та активність дітей у спілкуванні відображається у 37 дітей – 55 %.

      Рівень адаптації 10% дітей (7 малюків) не піддавався моніторингу через низький рівень відвідування ними ДНЗ.

      На кінець адаптаційного періоду та проведеної роботи із 67 дітей, які відвідують новоприбулі групи:

  • 28 дітей (42%) мають високий рівень адаптації;

  • 8 дітей (12%) адаптовані минулого навчального року (другорічки)

  • 20 дітей (30%) мають середній рівень адаптації;

  • 4 дітей (6%) мають низький рівень адаптації.

  • 7 дітей (10%) рідко відвідували ДНЗ

Моніторинг стану фізичної підготовленості дітей старшого дошкільного віку

ДНЗ (ясел-садка) «Журавлик» у 2019-2020 н.р.

​

У вересні-жовтні 2019 року  практичним психологом проводилася індивідуальна та групова розвивальна робота з метою полегшення перебігу адаптаційного періоду та швидшого входження дитини до колективу ровесників. Загальна кількість дітей – 112, з них – 58 дівчинка та 54 хлопчики.

Моніторинг поведінки новонабраних дітей в групах раннього віку «Калинка», «Маргаритка» та групах  молодшого дошкільного віку«Волошка» «Фіалка» засвідчив наступне: 

  • 38 дітей (34%) - високий рівень адаптації;

  • 52  дітей  (46%) - середній рівень  адаптації;

  • 10 дітей (9%) - низький рівень адаптації.

Під час моніторингу зверталася увага на емоційний стан, сон, апетит, розвиток комунікативних, ігрових навичок та навичок самообслуговування.​​

 

З метою визначення рівня розвитку основних компонентів шкільної готовності і виявлення рівня психологічної готовності майбутніх першокласників до шкільного навчання 

впродовж травня 2019 року  було проведено обстеження рівня готовності дітей до навчання в школі.

Всього обстежений  101 випускник. 

  1. За результатами проведення методики визначення навчальної мотивації за М.Гінзбургом  було виявлено:

  • навчальний мотив у 25%  дітей ,

  • ігровий мотив – в 7% дітей,

  • мотив одержання балу – у 13% дітей,

  • соціальний –  у 30% дітей,

  • зовнішній –  в 10% дітей,

  • позиційний мотив – в 15% дітей.

    2.Показники емоційно-вольової регуляції дошкільників за методикою Ельконіна розподілились               

       наступним чином:

  • високий рівень – 30%,  

  • достатній рівень – 34%,

  • середній рівень – 32%.

    3. Дані психодіагностичного обстеження за тестом Керна-Ієрасика:

  • високий (35%),

  • достатій (38%),

  • середній (21%),

  • низький (6%).

​

У вересні-листопаді 2018 року  практичним психологом проводився моніторинг поведінки новонабраних дітей в групах раннього віку «Калинка», «Маргаритка» та групу молодшого дошкільного віку «Незабудка» метою визначення перебігу адаптаційного періоду та входження дитини до дитячого колективу.

Загальна кількість дітей – 84, з них – 41 дівчинка та 43 хлопчики.

Під час моніторингу зверталася увага на емоційний стан, сон, апетит, розвиток комунікативних, ігрових навичок та навичок самообслуговування.

На кінець адаптаційного періоду були отримані такі результати:

  • 25 дітей (30%) мали легку форму адаптації;

  • 32  дітей  (38%) мали середню форму адаптації;

  • 9 дітей (11%) мали важку форму адаптації.

​

bottom of page